Новини лікарні

Тут ми ділимося і розповідаємо про те, що відбувається в нашій лікарні: впровадження нових методів лікування, роботу наших лікарів, події, оновлення обладнання та інші важливі речі

В Івано-Франківську вперше в області провели біренально-кавальне протезування: врятували 29-річного пацієнта з рідкісною пухлиною нижньої порожнистої вени

В Івано-Франківську вперше в області провели біренально-кавальне протезування: врятували 29-річного пацієнта з рідкісною пухлиною нижньої порожнистої вени

У Центральній міській клінічній лікарні Івано-Франківська успішно пролікували 29-річного пацієнта з надзвичайно рідкісною пухлиною, лейоміосаркомою нижньої порожнистої вени. Лікування відбувалося під керівництвом заслуженого лікаря України, судинного хірурга ЦМКЛ, професора кафедри хірургічних хворобо ІФНМУ Ростислава Сабадоша. Про це розповіли на пресконференції для представників ЗМІ.

Рідкісна пухлина 🔬

Нижня порожниста вена є найбільшою веною людського організму. Пухлина росте з самої її стінки, поступово перекриває просвіт, який часто тромбується, і вростає в навколишні тканини та органи. У світі проліковано лише близько 450 пацієнтів із такою патологією. В Івано-Франківській області це другий випадок. В обидвох пацієнтів операцію виконав професор Ростислав Сабадош спільно з онкохірургами.

Першу пацієнтку оперували у грудні минулого року в онкодиспансері разом з онкохірургом Петром Соломчаком. Тоді пухлина охоплювала лише саму вену й не вросла у притоки, тож було достатньо замінити штучним протезом тільки її.

«У нашого сьогоднішнього пацієнта ситуація була значно складнішою. Пухлина не лише повністю перекрила нижню порожнисту вену, зумовивши її тромбоз, але й проросла в обидві ниркові вени», – пояснив Ростислав Сабадош.

Після видалення пухлини разом з ураженими судинами хірурги разом з онкохірургом Юрієм Партикевичем замінили штучним протезом не лише фрагмент нижньої порожнистої вени, а й обидві ниркові вени. Така операція називається «біренально-кавальне протезування». Це перша подібна операція в Івано-Франківській області.

За словами онкохірурга Юрія Партикевича, операція тривала вісім годин і складалася з двох етапів. Спочатку онкологи видалили пухлину разом із лімфатичними вузлами та прилеглими тканинами, а потім виконали реконструкцію судин. Розмір пухлини становив близько 8 сантиметрів, проте, наголосив лікар, головна складність була не в розмірі, а в тромбах, які поширилися.

Він також підкреслив, що для хорошого результату було важливо правильно обрати стратегію й шлях діагностики, а КТ потрібно робити якомога ближче до дня операції.

Від тромбозу до діагнозу 🩺

До лікарні пацієнт потрапив із тромбозом нижньої порожнистої вени, ускладненим тромбоемболією легеневої артерії. Патологію діагностували і скерували пацієнта на лікування радіологи Діана Вершиніна та Олеся Павликівська. На першому етапі за його життя боролася реанімаційна служба ЦМКЛ, яку очолює Христина Радомська.

«Наше завдання було насамперед стабілізувати його, підібрати консервативну терапію, щоб надалі мати можливість обстежити пацієнта і спрогнозувати оперативне втручання», – розповіла Христина Радомська.

Окремо вона подякувала самому пацієнтові: «З його боку була стовідсоткова довіра і стовідсоткове виконання всіх рекомендацій». За час перебування у відділенні реанімації медики змогли завершити обстеження, потрібні для верифікації діагнозу. Згодом пацієнта перевели до хірургічного відділення.

Пухлина потребувала гістологічної верифікації. Пункційну біопсію під контролем КТ виконав інтервенційний радіолог Дмитро Вєрємєй. «Перед тим як лікувати таку надзвичайно складну пухлину, ми маємо чітко розуміти, якою вона є. Єдиний спосіб це зробити – біопсія», – пояснив Дмитро. У пухлину ввели тонку голку, взяли кілька зразків тканини й відправили на дослідження. Так з'ясували, що це лейоміосаркома нижньої порожнистої вени, а це дозволило обрати правильну тактику лікування та визначити обсяг операції.

Завідувач хірургічного відділення ЦМКЛ Анатолій Богуш назвав цей випадок унікальним. «Біопсія судини складніша, ніж біопсія інших тканин, бо могло бути багато ускладнень», – зазначив він. За його словами, перед операцією лікарі обговорювали, яке втручання обрати, і розглядали кілька варіантів. «Операція пройшла успішно. Цей випадок заслуговує поваги», – наголосив Анатолій Богуш.

Друга несподіванка: витікання лімфи 💧

Після операції через видалення лімфатичної тканини, що межувала з пухлиною, у пацієнта було стійке витікання лімфи. Це часте ускладнення онкологічних операцій. У пацієнта розвинулася лімфорея і утворилася велика порожнина, заповнена лімфою, так звана лімфокіста. Першим етапом її дренування здійснив Дмитро Вєрємєй під контролем КТ. Дренажну трубку завтовшки як зарядка для телефона вивели у спеціальний приймач. Порожнина ліквідувалася, але витікання лімфи не припинилося: на добу втрачалося близько 1,5 літра рідини, що загрожувало зневодненням і втратою електролітів.

Тоді вирішили спробувати лімфатичну емболізацію. Це рідкісна й складна процедура: за словами Дмитра Вєрємєя, в Україні її майже ніде не виконують, а у світових гайдлайнах про неї дуже обмежені дані. Для її проведення з Харкова запросили інтервенційного радіолога Геннадія Гречіхіна. Він виконав клейову емболізацію лімфатичної судини й зупинив витікання. В області цю процедуру також провели вперше.

«Обидві операції, проведені пацієнту, біренально-кавальне протезування і емболізація лімфатичної судини, виконані в нашій області вперше», – наголосив Ростислав Сабадош.

Усе за стандартами ✅

Лікарі підкреслюють, що, попри рідкісність патології й нестандартні рішення, усі етапи лікування провели за міжнародними клінічними протоколами. Саме тому до лікування залучали профільних спеціалістів з інших закладів. «Для нас це велике досягнення, що таке складне втручання виконано в нашому відділенні. Хочу подякувати всім лікарям, персоналу, нашим друзям-онкологам. Тепер ми маємо такий досвід», – зазначив Анатолій Богуш.

У лікуванні також брали участь лікар-анестезіолог Юрій Логажевський, палатні лікарі Оксана Глущук і Богдан Горбаль, судинний хірург Владислав Пасічняк, лікарі функціональної діагностики та багато інших. Лікування відбувалося за підтримки адміністрації лікарні - директора Тараса Масляка та медичного директора Олега Ціхоня.

«Не було вибору, лише операція»

Сам пацієнт, Богдан Марцинків, розповів, що все почалося з болю в спині. «Під час ходьби вона починала боліти. Якщо я багато ходив, спина боліла, і мені доводилося зупинятися», – згадує він.

Про підготовку до операції чоловік каже: «Я не накручував себе. У мене не було вибору, тільки операція. Мені не давали варіантів на кшталт «поживеш ще кілька років або зробиш операцію». Просто сказали: тільки операція».

Лікарям він довіряв від початку. «З першого погляду я всім довірився. Усе пройшло дуже легко. Батьки і дружина переживали більше, ніж я», – каже Богдан.

Найважчим періодом було витікання лімфи. «Я ще два місяці ходив із трубкою. Після другої операції, лімфатичної емболізації, стало набагато краще, буквально того ж дня», – розповів чоловік.

Результат

Від операції минуло майже три місяці. Пацієнт пройшов перше контрольне онкологічне обстеження: залишків пухлини, нового росту й метастазів не виявлено.

«Попереду роки спостереження, але основний етап лікування завершено успішно: пацієнтові збережено життя, і пухлина радикально видалена», – зазначив професор Р. Сабадош.

Успіх лікування лікарі пояснюють командною роботою. «На мою думку, позитивний результат лікування – це результат мультидисциплінарного підходу і командної роботи», – наголосила Христина Радомська.

Метою пресконференції, за словами Ростислава Сабадоша, було показати: у випадку складної судиннохірургічної патології не слід опускати руки, а варто звертатися туди, де можуть допомогти. «На сьогодні ми маємо можливість допомогти пацієнтам з будь-якими судиннохірургічними проблемами», – підсумував він.

Фотогалерея

← Попередня Онкопатології дедалі частіше виявляють у молодих жінок: лікарка розповіла, як вчасно діагностувати хворобу
Тема